З досвіду роботи

Cвято Букварика

(Звучить фонограма мелодії «Маленькая страна»)

Вч.: Сонечко, світи ясніш,

        Усміхайся веселіш!

        Та поклич мерщій весну!

        Пробуди її від сну!

        Бо весною гарне свято,

        Славне свято Букваря.

        Навчались первачки завзято,

        Вивчили всі букви від А і до Я.

Пісня «Вийди, вийди, сонечко»

         На веснянім видноколі сонечко сія,

         В нашім класі славне свято – свято Букваря!

         Ясне сонечко проміння посилає щедро в клас.

         Це воно, напевно, знає, що сьогодні свято в нас.

         Буквар взяли ми перший раз,

         Коли зайшли у перший клас.

         І як вам радісно сказати:

         - Читати ми вже вміємо, навчились і писати.

         Літера перша і перше слово,

         З книжкою перша серйозна розмова.

         Перша сторінка і друга сторінка,

         Успіхи перші, усмішки й сльозинки.

         Букви старанно вивчали, знаєм їх від А до Я.

         Вже сторіночку останню прочитали з Букваря.

Всі:  Читати й писати навчився наш клас.

         Ви можете всі поздоровити нас!

         Недавно дуже дивно здавалося мені:

         - І як писати рівно ці літери трудні?

         І навіть з паличками я впоратись не міг,

         Криві та з карлючками – ну просто, як на сміх.

         А далі знов рядочок, мов бублик, кругле «о»,

         Мені аж серед ночі ввижалося воно.

         Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.

         А потім я, на диво, писав, писав і звик.

         Старались ми не марно – кривуль ніде нема.

         І ручка пише гарно, виписує сама.

     (Чути стукіт у двері. Заходить Буквар)

    Буквар: Добрий день, друзі!

                   Я – веселий Букварик, весело співаю,

                   Бо веселе свято в школі я сьогодні маю.

                   Я – розумний Букварик, все про себе знаю,

                   Свої літери слухняні вже в слова єднаю.

                   Я – щасливий Букварик, я тому радію,

                   Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

                   Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу.

                   І малечу як зустріну, грамоті одразу вчу.

    Вч.: - Любий Букварику! Першокласники підготували тобі пісеньку про букви.

   Пісня «Пісенька про букви»

    (Буквар дає вчительці завдання для першокласників)

    Вч.: - Діти, Букварик підготував вам завдання,для того, щоб перевірити, чого навчились ви у першому класі. Отже, перше завдання «Відгадай букву»:

1.   Цілий день біля воріт вчив баранчик алфавіт.

Добре вимучив себе, а завчив лиш букву …(«бе»)

2.   Стали букви у рядок і побігли в дитсадок.

Хто у них за ватажка? Ну, звичайно, буква …(А)

3.   Три стовпці, внизу межа, от і вийшла буква …(«ша»)

4.   Буква ця усім відома, перед Я вона стоїть.

В ній - дві палички і коло – здогадаєтесь умить. (Ю)

5.   Гарні хлопці – молодці закопали два стовпці,

Третій їм допомагав – перекладину поклав. (Н)

6.   Буква ця неначе бублик, мов обручок, хоч котись!

Здогадався? Посміхнись, називай, не помились. (О)

7.   Сіла мишка на пеньочок, з’їла бублика шматочок

І тоді від бубличка залишилась буквочка. (С)

    Вч.: - Молодці! Ви добре впоралися із завданням. Але протягом навчання в школі ви вчились не тільки читати і писати, а й рахувати. Отже, наступне завдання «Швидко порахуй»:

1.   Каже мати – квочка: «В мене два синочки

І чотири дочки». Скільки діток в квочки? (6)

2.   Біля ґанку – дві Тетянки. Біля двору – дві Федори.

Біля річки – дві Марічки. А на лузі – дві Ганнусі.

Тих дівчаток, ой багато! Порахуйте їх малята. (8)

3.   Мчаться на санчатах п’ятеро малят,

Четверо – дівчата. Скільки ж тут хлоп’ят? (1)

4.   По дорозі зайчик біг, ніс дев’ять яблук на пиріг.

Одне впало, покотилось. Скільки яблук залишилось? (8)

5.   Курка півню каже: «Друже! Бачу – ти поправивсь дуже».

Півень згодився: «Угу!» - і подибав на вагу.

Став Петько двома ногами – і затяг два кілограми.

- Ого-го, - гукнув, - ану стану тільки на одну…

Ну, так хто з вас, діти, скаже, скільки зараз півень важить? (2кг)

    Вч.: - Молодці! Добре впоралися із завданням. А щоб перепочити, заспіваємо пісню.

   Пісня «А я хлопець - молодець»

    Буквар: Що я скажу вам од душі, мої малі товариші.

                   Я вам довго служив, читати й писати навчив.

                   Допоміг я вам відкрити диво те чудове,

                   Як з маленьких зернят – літер виростає слово.

                   Літеру за літерою вчили ви щодня.

                   Підійшли до світлого справжнього знання.

                   За науку в перші дні, що ви скажете мені?

         Ми навчилися читати, ми навчилися писати,

Ми зустріли у школі навчання зорю.

І сьогодні всі разом від щирого серця

Ми приносим подяку свою Букварю!

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Та ми не забудем ніколи про тебе.

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву.

За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки першу ласку.

Ми памʼятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

    Всі: Прощавай, Букварику, наш найперший друже,

           Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

    Буквар: - А тепер вам, діти, от із ким дружити.

    (Заходять читанка, рідна мова, математика.)

                   Читанко добра, прийми естафету,

                   Веди школярів по дорогах планети.

                   Хай відкривають їх розум і руки

                   Незнані шляхи на планеті Наука.

    Читанка: - Я – ваша перша читанка,

                   Красива в мене свитонька,

                   Цікаві сторінки, є вірші і казки.

                   Покажу вам сто земель,

                   Ще й космічний корабель.

                   Даруватиму щодня і забави, і знання.

                   Букварику, мій братику, розумна голова,

                   Твої веселі літери складуть мої слова.

                   А ти спочинь до вересня, чи просто погуляй.

                   Букварику, мій братику, спасибі і прощай.

                   Хай збудуться всі побажання хороші,

                   А вас я у дальню дорогу запрошую.

                   Буду ще довго потрібна вам.

                   Потім колегам своїм передам.

    Рідна мова: - Я не з лісу, я не з поля, нелегка у мене доля.

                   Через радість і біду я з віків до вас іду.

                   Я дитину колисала, Батьківщину захищала.

                   І від роду і до роду зберігала свою вроду.

                   Я завжди вас буду вчити рідним словом дорожити.

                   Бо хто любить мову рідну, той багатий, а не бідний.

    Математика:  - Раз, два, три, чотири, п’ять – вміють діти рахувать.

                   Але хто мене не знає, хай даремно не гуляє.

                   Одинадцять чи дванадцять ставлю, як уроки вчать.

                   А хто вчить їх трошки гірше, я поставлю «7» - не більше.

                   За невивчені слова я поставлю тільки «2».

                   А ледачим і недбалим «одиницю» я поставлю.

                   Щоби весело гуляти, всі уроки треба знати!

   Руханка «Ось наш дружний перший клас»

Ось наш дружний перший клас.

         (Постава пряма, повертають голову праворуч – ліворуч.)

                  Він великий досить в нас.

(Розводять прямі руки в сторони.)

                  Школярів чимало в нім,

(Беруться за руки і йдуть вперед.)

В першім класі у моїм.

(Діти крокують назад, з подальшим роз’єднанням рук.)

Симпатичні тут дівчатка!

(Дівчатка ставлять руки на пояс і ритмічно притупують на місці, хлопчики плескають у долоні.)

Гарні хлопчики-хлоп’ятка.

(Хлопчики й дівчатка міняють рухи.)

Вчитись будемо відмінно,

(З’єднують руки, крокують уперед.)

І старанно, і сумлінно.

(Крокують назад.)

А дружити без образ –

(Діти рознімають руки, підносять вгору вказівні пальці й погойдують ними.)

Буде кращим перший клас!

(Знову беруться за руки і піднімають їх вгору, підводячись навшпиньки.)

    Буквар (звертається до читанки, рідної мови, математики):

                   - Цих діток я прошу навчати того, що знаєте самі.

                   (звертається до учнів): - А вас прошу не лінуватись,

                   І вчить уроки день при дні.

                   І берегти книжки!

                   Віднині найперші друзі вам вони.

    Читанка: - Спасибі! Колеги, ми стрінемось потім,

                   Ще жде вас попереду море роботи.

         (Буквар, читанка, рідна мова, математика виходять.)

   Пісня «Черевички»

        (Заходить Незнайко)

    Незнайко: - Здрастуйте, друзі! А чому ви тут зібрались,

                   Так красиво й гарно вбрались?

                   Ой, як вас усіх багато! Та невже сьогодні свято?

    Діти: - Так!

    Незнайко: - Свято? Але яке саме? Новий рік! Ні, наче рано…

                   Може свято Миколая? Підкажіть, бо я не знаю!

    Вч.: - Ну що, діти, підкажемо Незнайкові, що у нас за свято?

    Діти: - Так!

    Вч.: - Нас зібралось тут багато, бо Букварика в нас свято?

    Незнайко: - Любі хлопчики й дівчата!

                   Йшов я долами, степами, через луки, через ліс,

                   І торбинку з загадками за плечима вам приніс.

                   Та мотузка перервалась, відгадки порозбігались.

                   Поможіть мені, малята, ті загадки відгадати.

    (Незнайко загадує загадки.)

1.   Невеличкий, кольоровий

                            Кожний день іде до школи.

                            І Галинка, і Максим

                            Кожен день крокують з ним,

                            А у ньому, як завжди

                            Ручки, зошити, книжки.  (Портфель)

2.   Дуже я потрібна всім —

                            І дорослим, і малим.

                            Всіх я розуму учу,

                            А сама завжди мовчу.  (Книжка)

        

3.   Ой, які ж ви молодці,

                            Наші ручки й олівці.

                            Ви не губитесь ніколи,

                            Вчасно йдете ви до школи.

                            Помагає в цьому нам

                            Наш новесенький … (пенал).

4.   Дерев'яний та довгенький,

                            Маю носик я гостренький.

                            На білому слід лишаю,

                            І всіх діток потішаю.  (Олівець)

                                                 

5.   Грамоти не знаю, а цілий вік пишу.  (Ручка)

6.   Чи в лінійку, чи в клітинку —

                            Чистим був, а за хвилинку

                            Мерехтить від цифр і літер.

                            Здогадались, що це, діти?

                            Ручці він говорить: ,,Прошу!”

                            Це — шкільний учнівський … (зошит).

         - Молодці! Всі загадки відгадали.

         А тепер, перший клас, я запрошую всіх вас –

         Якщо, звісно, ви не проти – веселитись в хороводі.

         Ширше коло, ширше круг – сяйте усмішки навкруг!

   Таночок (під мелодію пісні «Ой, єсть в лісі калина»)

(Заходить Карлсон)

     Карлсон: - Чарівник я веселенький,

                   В міру пишний та повненький.

                   Чоловік у цвіті літ.

                   Просто Карлсон я! привіт!

     Діти: - Привіт!

    Карлсон: - Я цікаві ігри знаю -

                   Я ж бешкетник та пустун, витівник та веселун!

                   Отже, любий перший клас, гра у мене є для вас!

                   Зараз вірш вам прочитаю.

                   Я почну, а ви кінчайте, хором дружно промовляйте:

                   «Я також!» Та голосніше!

                   Починаймо ж гру хутчіше.

     (Карлсон промовляє рядки вірша не поспішаючи, чітко та виразно.)

     Гра «Я також!»:  - Я проснувсь сьогодні рано…

                                      Умивався я під краном…

                                      Вправно ліжко застелив…

                                      Піввідра варення з’їв…

                                      По дахах домів гуляв…

                                      Сто котів перелякав…

                                      В цирк ходив я на виставу…

                                      Спати там заліз під лаву…

                                      Я сінця приніс коню…

                                      Він так схожий на свиню…

     Вч.: - От так Карлсон! Ну ти, друже,

             Розсмішить зумів нас дуже!

    Карлсон: - А ви мене повеселите?

   Коломийки про школу

    Карлсон: - Молодці ви, перший клас!

                     Ну, мені летіти час!

   Пісня – інсценізація «Біла квочка»

(Під час пісні вибігає лисичка і ловить курчаток)

    Лисичка: - Я – Лисичка, я – сестричка,

                   Хитрувати маю звичку.

                   І отут, на цьому святі,

                   Я теж буду хитрувати.

                   І все – таки спробую перехитрити хоч кого небудь із цього класу.

                   Давайте пограємо гру «Повторюй за мною».

                   Ви маєте повторювати все, що я скажу, тоді отримаєте приз. Згода?

    (Лисичка вибирає для гри одну дитину, показує приз – цукерку на паличці.)

                  

                   - Отже, повторюй за мною: «У класі дуже весело».

    1-ша дитина: - У класі дуже весело.

            

    Лисичка: - Хлопчики сміються, а дівчатка – ні.

                        

    1-ша дитина: - Хлопчики сміються, а дівчатка - ні.

            

    Лисичка: - Ось ти й помилився!

    (Збита з пантелику дитина збентежено мовчить.)

                   - Ага! Що ж ти не повторюєш моєї останньої фрази?

                   Вона була «Ось ти й помилився!». А ти її не повторив!

    (Дитина повертається на своє місце, а Лисичка вибирає наступного гравця.)

                   - Може ти не допустиш помилки?

                   Повторюй за мною: «Сьогодні весняна погода».

    2-га дитина: - Сьогодні весняна погода.

            

    Лисичка: - День ясний та погожий.

                        

    2-га дитина: - День ясний та погожий.

            

    Лисичка: - Та кажи голосніше!

    (Збита з пантелику дитина повторює ще раз фразу «День ясний та погожий»)

                   - От дивак! Остання моя фраза була «Та кажи голосніше!»

                   Це і треба було казати. На жаль, і ти не впорався!

    (Дитина повертається на своє місце.  Лисичка викликає наступного гравця.)

                   - Ох-ох-ох! Що ж мені з вами робити?

                   Я навіть згідна віддати два призи переможцю цієї гри.

    (Дістає ще одну цукерку)

                   - Ну, хто ще спробує погратися зі мною, щоб отримати його?

    (Лисичка показує дітям дві цукерки і викликає наступного гравця.)

                   - Слухай і повторюй за мною: «Складно повторити фразу»

    3-тя дитина: - Складно повторити фразу.

            

    Лисичка: - А я це зуміла одразу.

                        

    3-тя дитина: - А я це зуміла одразу.

    (Лисичка простягає цукерки дитині і каже)

            

    Лисичка: - Ось тепер, друже, отримуй приз!

    (Дитина намагається взяти приз, а Лисичка хитро посміхається і спиняє її)

                   - Почекай, почекай!

Третьою фразою були слова «Ось тепер, друже, отримуй приз!»

                   Тобі треба було повторити, а ти не повторила. Давай приз назад.

                   Ура! Я вас перехитрила! Але у мене є ще інші призи для вас.

                   Це свідоцтва про закінчення першого класу.

    (Лисичка віддає свідоцтва вчительці, а вона вручає їх дітям.)

   Пісня Н.Май «Перший дзвоник»

         Перший раз в перший клас!

         Рік тому зустрів він нас.

         Скоро підем в клас наступний,

         Вітер хай нам дме попутний.

         І ця ж дошка, крейда,парти

         Разом з нами перейдуть.

         Трішки вищі стануть парти –

         Разом з нами підростуть.

         Ну, а вчителька, як буде?

         Що, покине усіх нас?

         Ні, вона разом із нами

         Переходить в другий клас.

         Цей рік непомітно зовсім пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду ще стільки днів,

Відкриття і нові п’єдестали.

Дуже весело гуляти нам на святі Букваря,

Та прощатися зі святом нам усім уже пора.

   Пісня «Вчать у школі»