Методична скринька

Виступ – презентація 

на  окружному  методобʼєднанні 

вчителів  початкового  навчання 

                                                       

Використання інноваційних технологій

 у створенні сприятливих умов

для навчання і виховання шестирічок

під час адаптаційного періоду

1- Презентація

2 – Текст виступу   

Не вчи дерево рости, а створи умови для його росту.

(з народної мудрості)

            Особистісно зорієнтоване навчання та сучасні освітні технології визначатимуть інноваційний освітній простір XXI століття та озброюватимуть учнів п'ятьма ключовими компетенціями, які Рада Європи визначила як стрижневі для XXI ст. Школа повинна створити можливості для розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів, навчити мислити незалежно, критично, альтернативно, максимально використовувати свої можливості навчальної і позашкільної діяльності, яка забезпечить учням виховання компетентності, впевненості в собі під час розв'язання життєвих проблем. Сприятливе середовище для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, а також успішне навчання та виховання.

            Вирішенню проблеми адаптації молодших школярів до навчального процесу присвячено чимало наукових праць педагогів та психологів, зокрема: Ю.Завалевського, Л.Шалімової, М. Володарської, О.Кочерги, З.Шинтар, С.Корнієнко, Н.Виноградової, О. Алексеєнко, Є.Герц, В.Зайцевої, С.Лур'є, Т.Титової, Л.Уфимцевої та ін.

            Особливою була турбота В.О.Сухомлинського про навчання і виховання дітей шестирічного віку з метою підготовки їх до початкової школи. У книзі ,,Серце віддаю дітям” Василь Олександрович наголошує: ,, …треба так ввести їх у шкільний світ, щоб перед ними відкривались усе нові й нові радощі, щоб пізнання не перетворювалось на нудне навчання. І разом з тим, щоб школа не стала для дітей нескінченною, зовні захоплюючою, але пустою грою. Кожний день має збагачувати розум, почуття, волю дітей.”

            Головна  мета  роботи вчителя з дітьми під час адаптаційного періоду — створити кожному учню такі можливості, щоб він зумів розвинути свої здібності, збагатити свої знання і використати в майбутньому.

            Педагогічний процес повинен бути спрямований на виконання таких завдань:

а) на початковому етапі:

            - зберегти здоров’я та емоційний стан дитини;

            - забезпечити позитивну атмосферу в колективі;

            - прищепити відчуття рівного серед рівних;

            - розвивати навички спілкування та співпраці;

            - формувати інтерес до здобуття знань;

            - формувати потребу в учінні, бажання та вміння навчатися;

            - забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення;

            - спонукати до самовиховання та самовдосконалення;

            - вивчити індивідуальні особливості дітей, з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості в процесі навчання;

б) на завершальному етапі:

            - провести діагностично-аналітичну роботу для перевірки  розвитку мотивації навчальної діяльності, рівня адаптації до умов навчання, визначення морально-психологічного клімату в класі, діагностики педагогічної взаємодії вчителя та учня;

            - забезпечити корекційно-превентивну роботу з метою поліпшення емоційного стану та запобігання тривожності, дезадаптації, порушень у поведінці учнів (якщо виникає така потреба).

      Діти шестирічного віку проходять нелегкий процес адаптації до нового освітнього середовища, тому потребують особливої уваги та неординарного педагогічного підходу як з боку вчителя, так і з боку найрідніших людей — батьків.

      Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки і практики вивчення й впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність — здатність до оновлення, відкритість новому. Мета її полягає в оптимізації навчально-виховного процесу, в забезпеченні його відповідності умовам і тенденціям суспільного буття.

            Особливостями інноваційного навчання і виховання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії 

в оновлюваних ситуаціях. За визначенням І.М.Дичківської інноваційне навчання — це зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості.

      Отже, впровадження інновацій покликане забезпечити підвищення якості навчально-виховного процесу. Саме це і спонукає впроваджувати інноваційні технології в навчанні і вихованні дітей.

            Використання інноваційних технологій є запорукою успішної роботи не тільки у створенні сприятливих умов для навчання та виховання дітей під час адаптаційного періоду, а й у роботі з батьками.

            До найпоширеніших освітніх технологій, які можна використати в умовах школи, що оптимально підходять до вирішення поставленої проблеми, належать такі:

     а) технології, орієнтовані на активізацію та інтенсифікацію діяльності (ігрові та інтерактивні технології);

     б) технології, спрямовані на підвищення ефективності організації освітнього процесу (комп'ютерні та мультимедійні технології).

            У нових умовах організації системи освіти, продиктованих проблемами сучасності, неабиякої актуальності набуває педагогічна взаємодія школи з батьками. Однією з важливих форм роботи, суттєвим засобом та запорукою підвищення ефективності розвитку, навчання та виховання дітей є батьківські збори. В.О. Сухомлинський писав: ,,Дитина — дзеркало сім’ї; як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи і батьків —  дати кожній дитині щастя.” Правильно

організовані та змістовно проведені батьківські збори спрямовані на виконання таких завдань:

* сприяти психолого– педагогічній освіті батьків;

* залучати до спільної діяльності з дітьми;

* спільно долати освітні, виховні, психологічні проблеми дітей;

* взаємодіяти у вихованні фізично і морально здорової дитини;

* забезпечувати повні екосоціальні умови для реалізації можливостей розвитку дитини;

* формувати навички здорового способу життя;

* виховувати в дитини риси справжнього громадянина України.

            Ефективною підмогою у вирішенні цих завдань стане організація інтерактивних батьківських зборів з використанням комп'ютерних та мультимедійних технологій, що завжди сприяють кращому запам'ятовуванню й розумінню поданої інформації. А такі форми роботи як анкетування, тестування, педагогічні практикуми спонукатимуть до прийняття правильних рішень у вихованні.

            Особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання шестирічок у цей період не уявляється і без особистості вчителя, адже краще всіх слів навчає живий приклад. Тому у своїй роботі (за визначенням Н.А.Метчик) вчитель повинен дотримуватися таких принципів:

· Навчаючи інших — навчаємось самі. Пам'ятаємо: учнів захоплює висока культура педагога, знання предмета.

· Без любові до дітей немає доброго вчителя. Ні посада, ні звання, ні освіта не зарадять.

· Шукаємо в учневі хороше.

· Стежимо за тим, щоб наші слова не розходились з ділом.

· Справедливість — головна риса хорошого педагога.

· Постійно помічаємо зміни в особистості учня.

· Намагаємось все бачити та чогось не помічати; усе чути та чогось не розчути.

· Бути з учнями поруч, але трошечки попереду.

            Враховуючи вищесказане, вчитель повинен правильно спланувати свою роботу, вибрати ефективні форми і методи роботи з дітьми  та їх батьками, створивши сприятливі умови для навчання та виховання шестирічок під час адаптаційного періоду. Актуальні за тематикою та різноманітні за формою і методами проведення заходи містяться в орієнтовному плані роботи вчителя.

Орієнтовний план роботи вчителя

І.

Квітень

(Заходи проводяться на базі дитсадка) 1.Семінар-практикум для батьків ,,Як допомогти дитині в підготовці до школи?” 2.Бесіда-гра з дітьми ,,Чи хочу я до школи?” 3.Запрошення на випускний бал учнів 4 класу та розподіл слів майбутнім школярикам для виступу на святі.

ІІ.	Травень	1.День відкритих дверей. Екскурсія по школі. 2.Участь дошкільнят у випускному святі. 3.Збори-обмін досвідом між батьками учнів 4 класу та батьками дошкільнят. 4.Оформлення куточка батькам першокласника. 5.Рекомендації щодо проходження медичного огляду дітей.
ІІІ.	Червень	1.Ремонт класної кімнати. 2.Облаштування ігрового куточка. 3.Зміцнення навчально-матеріальної бази кабінету.
ІV.	Серпень (перший тиждень)	1.Батьківські збори-презентація ,,Впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти і нових програм початкової школи”. 2.Мотиваційно-розважальна гра з дітьми ,,Моя долонька”.
V.	Серпень (другий тиждень)	1.Батьківські збори-консультація ,,Збираємо дитину до школи”. 2. Написання батьками заяв на ім'я директора про зарахування дитини у перший клас. 3. Ігрове навчально-розвивальне заняття з дітьми ,,Загадки мудрого портфеля”.
VI.	Серпень (третій тиждень)	1.Участь батьків у Всеукраїнському Інтернет-опитуванні. 2.Співбесіда з дітьми, що містить спеціальні діагностичні завдання для глибшого вивчення їх індивідуальних особливостей, з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості в процесі навчання.
VIІ.	Серпень (четвертий тиждень)	1.Організація парти для батьків першокласника. 2.Інтерактивна вправа ,,Мікрофон” (для дітей). 3.Батьківські збори-презентація ,, Режим дня першокласника”. 4.Вручення дітям підручників.

VIІІ.	Вересень	1.Участь у святковій лінійці з нагоди свята Першого дзвоника. 2.Вітання першокласників та вручення їм подарунків від випускників школи. 3.Перший урок. 4.Організація роботи з дітьми на першому тижні навчання в школі.
ІХ.	Жовтень	Батьківські збори ,,Ваша дитина стала школярем”.
Х.	Листопад	1.Діагностично-аналітична робота вчителя для перевірки  розвитку мотивації навчальної діяльності, рівня адаптації до умов навчання, визначення морально-психологічного клімату в класі, діагностики педагогічної взаємодії вчителя та учня. 2.Батьківські збори ,,Умови успішного виховання дітей у сім’ї”.
ХІ.	Грудень	Корекційно-превентивна робота з метою поліпшення емоційного стану та запобігання тривожності, дезадаптації, порушень у поведінці учнів (якщо виникає така потреба).

Розгорнуті розробки заходів з батьками та дітьми подані у другій частині мого посібника ,,Організація практичної роботи вчителя”. Крім того на електронному диску,  що додається до посібника, містяться презентації, а також готові для роздрукування тести, анкети, пам'ятки батькам.

            З метою створення сприятливих умов для організації навчально-виховного процесу у першому класі велику увагу слід приділити облаштуванню ігрового куточка та зміцненню навчально-матеріальної бази кабінету початкового навчання. Також рекомендується  облаштування приміщень для організації рухливих ігор, кімнат для денного відпочинку, обладнання відокремлених туалетних кімнат та гардеробів.

            Гра –  найприродніша і найпривабливіша діяльність для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Це ефективний засіб не тільки їх всебічного розвитку, а й найкраща можливість психологічного розвантаження дитини, що впливає на її працездатність. Ігровий куточок може містити кубики з буквами, фігурки тварин, іграшковий посуд, пазли, лото, доміно, шашки,  конструктор, настільний футбол чи хокей, дитячий більярд,  магнітна дошка з буквами та математичними знаками, настільні ігри-подорожі та інші розвиваючі ігри. Необхідно придбати килим на підлогу.

            Для створення комфортних умов шкільного дитинства вчителю варто поповнити навчально-методичною та довідково-інформаційною літературою, фаховими виданнями куточок ,,Все для вчителя”, придбати демонстраційні таблиці з навчальних дисциплін, підготувати касу букв та цифр, демонстраційні картки з орфографічним написанням літер та цифр, лічильний матеріал на уроки математики, індивідуальні набори для звукового аналізу та побудови схеми речень, поповнити набори для пальчикової гімнастики, підібрати комп’ютерні розвивально-навчальні ігри та програми. Для забезпечення успішного вивчення іноземної мови з першого класу необхідно придбати тематичні малюнки, аудіокасети, методичну літературу для вчителя, передплатити фаховий журнал. З метою стимулювання читацького інтересу, самостійної пізнавальної діяльності потрібно створити куточок маленького читача, де помістити книжечки з українськими народними казками, різноманітними оповіданнями та  віршами, цікавими розповідями про тварин, незвичайною абеткою, енциклопедіями, дитячими журналами ,,Малятко”, ,,Пізнайко”, ,,Колосочок”, ,,Стежка” і ін.

            Неабиякої актуальності набуває педагогічна взаємодія з батьками. Тому належну увагу слід приділити організації парти для батьків першокласника, щоб кожен тато чи мама могли прийти на урок, подивитись, як проявляє себе дитина у новому середовищі, які в неї проблеми. Також необхідно створити інформаційний куточок для батьків, куди помістити матеріали, що сприятимуть їх психолого-педагогічній освіті. Можна організувати роботу ,, Скриньки запитань”. Це коробочка з отвором, до якої кожен із батьків може кинути записку з описом проблеми, яка їх турбує, поставити питання щодо навчання чи виховання дитини. Дані питання обговорюються під час спільної роботи вчителя та батьків на батьківських зборах.

            Перед початком навчання вчителю разом із шкільним психологом необхідно провести співбесіду з дітьми, що містить спеціальні діагностичні завдання для глибшого вивчення їх індивідуальних особливостей, з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості в процесі навчання.

            До вирішення усіх проблем щодо створення сприятливого середовища для адаптації дитини кожен вчитель повинен підійти творчо, а також відповідно до умов і потреб, які склалися в навчальному закладі. У посібнику вміщено орієнтовні напрями роботи педагога у цей період.

            Процес адаптації дітей-шестирічок до систематичного шкільного навчання продовжується після початку навчального року. В цей час дуже важливо зробити кожен день у школі цікавим та приємним. Для того, щоб діти стали дружними та згуртованими, товариськими та чуйними одне до одного, їм потрібна не лише спільна праця під час уроків, а й спільне дозвілля —  відпочинок та розваги. Усю свою роботу вчитель повинен спрямувати на успішну соціально-психологічну адаптацію дитини до школи.

            Тривалість періоду адаптації для різних учнів індивідуальна, в середньому від трьох-чотирьох тижнів до півроку (у поодиноких випадках навіть рік). Вона залежить від багатьох чинників, таких як стан здоров'я, психофізичний розвиток, рівень готовності дитини до навчання, вдача та особливості дитячого темпераменту відповідальність, невпевненість у собі, підвищена вразливість, старанність, байдужість, неуважність).

            Л.Л.Шалімова звертає увагу на те, що рівень адаптації першокласника до школи тісно пов'язаний із системою певних чинників — умов виховання дитини в сім'ї та його розвитку в соціальному оточенні. Вона вказує, що серед сприятливих чинників соціального мікросередовища дитини, які зумовлюють високий рівень адаптації до шкільного навчання, виділяють такі:

- повна сім'я;

- високий рівень освіти батьків;

- педагогічно правильні методи виховання в родині;

- сприятливий психологічний мікроклімат у сім'ї (злагода, взаєморозуміння, взаємне піклування і підтримка);

- позитивний стиль ставлення батьків до дітей під час підготовчого періоду;

- позитивний стиль ставлення до дітей з боку вчителя;

- оптимальна шкільна зрілість дитини та її функціональна готовність до навчання;

- задоволення від спілкування з дорослими;

- оптимістична самооцінка дитини, адекватне усвідомлення власного статусу в колективі однолітків.

            У якості негативних чинників, що мають гальмівну дію на адаптаційні процеси першокласника до школи, можуть відповідно виступати такі:

- неблагополучна або неповна родина;

- недостатня освіченість батьків;

- наявність в родині постійних конфліктів і суперечок;

- алкоголізм (або інші негативні соціальні явища) в сім'ї;

- хибний педагогічний підхід до виховання дитини (батьки непослідовні, часто вдаються до необґрунтованих покарань або виявляють байдужість до дитини);

- упереджене ставлення до першокласника з боку вчителя та близьких;

- відсутність або недостатній рівень шкільної зрілості в учня.

            Зважаючи на все вищесказане вчителю необхідно виявити, проаналізувати, здійснити педагогічну корекцію усіх чинників з метою успішної соціальної та психологічної адаптації першокласника.

            Отже, на завершальному етапі своєї роботи вчитель повинен провести діагностично-аналітичну роботу для перевірки  розвитку мотивації навчальної діяльності, рівня адаптації до умов навчання, визначення морально-психологічного клімату в класі, діагностики педагогічної взаємодії вчителя та учня. Завдяки цьому не лише збагачуються та  поповнюються знання про індивідуальність кожної дитини, а й визначаються шляхи корекційно-превентивної роботи з метою поліпшення її емоційного стану, запобігання тривожності, дезадаптації, порушень у поведінці.

            Практичний психолог Т.Абрамович виділяє такі показники адаптованості й дезадаптації дитини до школи.

                        Показники адаптованості:

* спокійний, задовільний емоційний стан;

* вільне спілкування з друзями;

* блиск в очах, посмішка на обличчі;

* бажання йти до школи;

* готовність виконувати доручення;

* прагнення гратися іграшками.

Показники дезадаптації:

* незадовільний емоційний стан, роздратованість;

* часті захворювання;

* відчуженість;

* небажання йти до школи (супроводжується плачем);

* поганий апетит.           

            Дуже важливо вчасно допомогти дитині здолати труднощі, які виникають під час адаптаційного періоду, тому що вони можуть викликати негативне ставлення до школи та шкільних занять. Саме тому вчитель повинен визначити шляхи педагогічної корекції, в результаті якої дитині надається відповідна практична та психологічна допомога. Основними методами корекції поведінки шестирічок   у школі є: розповідь, пояснення, переконання, вправляння, привчання, створення виховуючих ситуацій, заохочення. Вчитель обов'язково повинен допомогти учню повірити у власні сили та можливості, полюбити школу, отримувати задоволення від процесу навчання. Правильний підхід педагога є запорукою нормальної адаптації і  забезпечує дитині  подальший благополучний розвиток, а також успішне навчання та виховання.

src="https://docs.google.com/presentation/d/10iK9ArL_cW5QK4z_TzYMFdTvDZwjn7pXIN5m_44msJk/embed?start=true&loop=true&delayms=5000" webkitallowfullscreen="true" width="480">